- іновірний
- —————————————————————————————інові́рнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
іновірний — а, е, заст. Чужовірний … Український тлумачний словник
іновірець — иновірець (людина, що належить до иншого віросповідання), чужовірець; бусурма[е]н (перев. про магометанина); невірний; ґяур (у магометан); нехристиянин, невіра, нехрист (той, хто не належить до християн) … Словник синонімів української мови
невірний — 1) (непостійний у стосунках з ким н., який порушує довіру, вірність, дружбу); зрадливий (який зрадив / зраджує в коханні, дружбі) Пор. ненадійний 1) 2) див. іновірець … Словник синонімів української мови
банк — I у, ч. 1) Кредитно фінансова установа, яка зосереджує кошти і капіталовкладення, надає кредити, здійснює грошові розрахунки між підприємствами або приватними особами, регулює грошовий обіг у країні, в тому числі випуск (емісію) нових грошей. ••… … Український тлумачний словник
капітал — у, ч. 1) Сукупність коштів (майно, гроші, нерухомість), що приносять прибуток. •• Авансо/ваний капіта/л грошовий капітал, признач. для придбання основних засобів, які можуть у майбутньому забезпечити прибуток. Акти/вний капіта/л капітал, вільний… … Український тлумачний словник
берилієві руди — бериллиевые руды beryllium ores *Beryllerze природні мінеральні утворення, що містять берилій. Bе міститься в рудах гол. чином в формі власних мінералів, а також у вигляді ізоморфної домішки (до 1 2%) в породотвірних мінералах. Головні мінерали,… … Гірничий енциклопедичний словник
полярный — укр. полярний, польск. роlаrnу. Из нов. лат. polāris от роlus (см. полюс) … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Rajon Storoschynez — (Сторожинецький район/Storoschynezkyj rajon) … Deutsch Wikipedia
вузол — I зла/, ч. 1) Місце, де зв язано кінці чого небудь; петля, затягнута на мотузкові, линві і т. ін. •• Морськи/й ву/зол загальна назва різних петель і способів зав язування линв. 2) перен. Складне сплетіння, з єднання чого небудь; збіг якихось… … Український тлумачний словник
гяур — а, ч., заст., зневажл. У магометан – назва іновірця; невірний пес … Український тлумачний словник